Вступ
Візьми промінь світла і спрямуй його туди, де панує темрява…
Візьми усмішку і подаруй її тому, хто так її потребує.
Візьми доброту і яви її тому, хто сам не вміє віддавати.
Візьми віру і віддай кожному, хто не має її.
Візьми любов і віддай її всьому світові.
Кожна дитина – то неповторний світ, тож дуже важливо відчути її індивідуальність, відшукати ті методичні форми, що сприяють збагаченню і розвитку творчого потенціалу, розкриттю здібностей дитини, бажанню й умінню вчитися, творити, відчувати радість пізнання. Діти – це наше майбутнє і від того, якими вони будуть, як ми їх виховаємо залежить майбутнє нашої держави. Сучасне життя зумовлює нагальну потребу суспільства у творчих, діяльних, обдарованих, інтелектуально і духовно розвинених громадянах. Перед школою поставлене завдання розвитку творчої особистості, підготовки дитини до успішної соціалізації, усвідомленого вибору професії. Тому на всіх рівнях неперервної освіти повинні створюватись умови для розвитку творчих здібностей учнів, підготовки їх до життя у сучасному суспільстві.
Життя ставить перед шкільною молоддю нову мету – глибше розуміти економічні, політичні, моральні цінності. Підготовка освіченої людини в сучасних умовах значною мірою залежать від рівня її вихованості. Тому боротьба за міцні знання органічно пов’язуються з усіма сторонами виховної
роботи не тільки на уроках, а й позаурочний час.
Оскільки першочерговим завданням виховного процесу є підготовка учнівської молоді до повноцінного життя та праці, випускник сучасної школи, який житиме і діятиме в умовах суспільства, повинен вміти гнучко адаптовуватися до різноманітних життєвих ситуацій, самостійно отримувати необхідні знання, вміло застосовувати їх на практиці, бути суспільно активним, комунікабельним, контактним в різноманітних соціальних групах, уміти критично мислити, попереджувати конфліктні ситуації або вміло виходити із них.
Сучасне виховання має відігравати випереджувальну роль в демократичному процесі, ставати засобом відродження національної культури, припинення морально-духовної деградації, стимулом пробудження таких якостей, як совість, патріотизм, людяність, почуття власної гідності, творча ініціатива, підприємливість тощо; гарантом громадянського миру і злагоди в суспільстві.
Таким чином, сучасні педагогічні форми виховання школярів забезпечують підготовку учнівської молоді до життя у правовій державі, сприяють формуванню в учнів базових соціальних компетентностей, їхньому активному залученню в соціальне життя, розвитку важливих життєвих навичок критичного мислення, дискусії, співробітництва, переговорів, прийняття рішень, взаємодії з однолітками, батьками, громадськістю.
Тому, одним із головних завдань класного керівника є формування, організація і розвиток творчого потенціалу класного колективу та становлення особистісної зрілості вихованців, адже саме колектив є тим соціальним середовищем, в якому формуються потреби, розвиваються здібності, розкривається особистість учня.